Головна | Події | Технологія вирощування ріпаку

Технологія вирощування ріпаку

Щоб отримати хороший врожай ріпаку, починайте з вибору посівного матеріалу. Останнім часом на ринку дуже багато різних сортів та гібридів, і вибирати повинен сам сільгоспвиробник, враховуючи місцеві умови для вирощування та індивідуальні вимоги. Обов’язково звертайте увагу на строки дозрівання, особливо важливим це є в господарствах з великими площами ріпаку. Строки посіву тривають приблизно 30 днів, а строки обмолоту дуже стислі в часі. Різниця дозрівання різних сортів, гібридів складає до 10-14 днів, і це необхідно враховувати при організації комбайнування.

В сівозміні ріпаку не повинно бути більше 25% від усіх площ. Попередником, як правило, є озимі та ярі пшениця і ячмінь, після яких при обмолоті залишається солома. Ці залишки ні в якому разі не повинні заважати при обробітку ґрунту, як безвідвального, так і оранки, та в подальшому при посіві. Солома, яка залишається після культури-попередника, повинна бути ретельно подрібнена, рівномірно розкидана по ширині захвату комбайна. Стерня повинна бути якомога коротшою. В даний час багато хто проводить спалювання поживних решток. Це неприпустимо. Солома – це органічна речовина, яка при розкладанні покращує структуру ґрунту, підвищує родючість.

Ріпак – культура дрібнонасіннєва. Глибина посіву не повинна бути глибшою 2-3 см. Закладання насіння при посіві глибше 3 см знижує врожайність на 10 %. Коренева система ріпаку – стрижнева, глибоко проникає в ґрунт. Якщо структура ґрунту в нормі, достатньо зробити розпушення на глибину 6-10 см. Якщо структура ґрунту порушена і на поверхні велика кількість соломи, то краще проводити глибоке розпушення або оранку.

Велике значення мають погодні умови під час посівної кампанії. Якщо ґрунт перезволожений, потрібно проводити такий обробіток, який забезпечить добре проникнення кисню до кореневої системи. Посушлива погода - це, як правило, проблема для схожесті насіння. В цьому випадку потрібно проводити вологозберігаючу обробку ґрунту. Для того, щоб відновити капіляри і підтягти вологу до насіння, ґрунт ущільнюють. Строки посіву тривають з 15 серпня до 15 вересня (в залежності від регіону). Завдання посівної кампанії – отримати дружні, за оптимальної густоти сходи. Норма висіву та строки – одні з важливих чинників, які формують врожай. Густота сівби: сорти - від 25 до 50 шт/м, гібриди - від 18 до 40 шт/м (враховуючи здатність гібридів до більш стрімкого росту та розвитку). Норми висіву для сортів оптимальні з 15 серпня при схожесті насінин 45-55 шт/м, для гібридів – з 20 серпня до 05 вересня при схожесті 40 – 50 шт/м, в залежності від регіону. Більш пізні посіви передбачають збільшення норм висіву на 10 - 15%.

Боротьба з бур’янами, хворобами, шкідниками.

Завчасно плануйте обробіток посівів триазолом, а саме Штефікуром (тебуконазол, 250 г/л). Восени він вноситься як росторегулятор та фунгіцид (проти фомозу). Весняне внесення Штефікура проводиться на стадії 4-6 листків, водночас можуть додаватись інсектициди. Молоді паростки ріпаку від сім’ядолі до чотирьох листків захищені інсектицидом-протравником, а із збільшенням наземної маси дія протравника послаблюється.

Заходи по знищенню бур’янів та падалиці проводяться ще в осінній період. Проблему з падалицею та злаковими бур’янами вирішить гербіцид Штефодим (клетодим, 240 г/л). В жодному разі цим не нехтуйте, бо це призведе до втрати врожаю до 30-50%. Якщо взяти до уваги дводольні бур’яни, то найбільшої шкоди завдають зимуючі: підмаренник чіпкий, види ромашки, осоти. Бур’яни, які сходять весною, ріпак здатний контролювати сам, завдяки ранньому відновленню вегетації і стрімкого росту. А проблему з бур’янами зимуючими вирішить Штефклорам (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л) або Штефтрел (клопіралід, 300 г/л).

Мінеральне підживлення.

В осінній період підвищення зимостійкості забезпечується елементами живлення. Ріпак потребує високого забезпечення мікро- та макроелементами, при плановій врожайності 30 - 40 ц/га: N (азот) 180 – 220 кг/га, K (калій) 180 – 200 кг/га, P (фосфор) 80 кг/га, Mg (магній) 30 кг/га, S (сірка) 30 кг/га, B (бор) 0,3 кг/га. При плановій врожайності 40 - 50 ц/га: N (азот) 220 - 250 кг/га, K (калій) 200 – 250 кг/га, P (фосфор) 100 кг/га, Mg (магній) – 40 кг/га, S (сірка) 40 кг/га, B (бор) 0,4 кг/га.

Внесення елементів живлення, з урахуванням вмісту в ґрунті, розділимо на осіннє та весняне. Краще за все підходить основне внесення добрив під ріпак по K, P, Mg, S, N. Вносимо восени перш за все для розкладання залишків попередника та на тих посівах, де розвиток рослин в середині жовтня менше чотирьох листків. Якщо посіви стають блідими, це азотне голодування – один з чинників зменшення врожайності. Без азоту помітно знижується закладання генеративних органів, які дають врожай. Як правило, добрі посіви ріпаку перед входом в зиму використовують 60 - 80 кг/га азоту (N). Весняне внесення азоту розділяємо на два підживлення. Перше - по мерзло-талому грунту до відновлення вегетації, друге - з початком росту паростків. При цьому потрібно враховувати стан посівів, які перезимували. Якщо зима була «м’яка» і посіви добре перезимували, то дозу першого підживлення потрібно зменшити, щоб не було передозування азотом, що може призвести до збільшення листової поверхні, а не до гілкування. Якщо посіви слабкі, кількість азоту на перше підживлення збільшуємо. Внесення азоту весною розраховуємо за принципом 5 кг азоту на 1 ц врожаю, відповідно, при врожайності 40 ц/га потрібно 200 кг азоту, віднімаємо внесений азот восени і мінімальний вміст в ґрунті, і виходить приблизно 120 – 140 кг/га.

Потрібно зазначити, що в весняний період при великих дозах азоту обов’язково потрібно використовувати регулятор росту Хлормекватхлорид (ССС-720). При цьому вносять інсектициди. Підживлюють посіви мікроелементами: Cu (мідь), Fe (залізо), Zn (цинк), B (бор) в стадії бутонізації до цвітіння.

Збирання ріпаку проводимо прямим комбайнуванням, при цьому жатка обов’язково повинна бути облаштована ріпаковим столом, який має бокові ножі, що дає суттєво зменшити втрати врожаю. Перед збиранням потрібно врахувати, що ріпакові стручки дозрівають нерівномірно. Щоб якось вирівняти цю ситуацію, для рівномірного дозрівання використовують десикацію. Застосовують її в період почорніння перших стручків, решта стручків - від коричневого до жовтого кольору. Норма витрати робочої рідини препарата-десиканта в межах 250 - 400 л/га. Потрібно, щоб всі частини рослин були оброблені десикантом рівномірно, щоб дозрівання проходило одночасно. Щоб покращити дію десиканта, можна зменшити кількість води і використати ад’ювант Спартан (прилипач). Через 6 - 9 днів починаємо обмолот.

 

Новость
Футбольний клуб “Колос” вихід до української Прем’єр-ліги
10.06.2019
Новость
International Field Days Ukraine 2019
30.05.2019
Новость
Відкриття STEFES conference hall в Європейській Бізнес Асоціації
21.03.2019