Головна | Події | «Я народився ще раз в Україні»

«Я народився ще раз в Україні»

24 березня 2008 р. засновник і беззмінний керівник компанії «Штефес» святкував 80 років.

Холодного березня 1928 року в Німеччині в родині господаря насіннєвої крамнички з’явився первісток, якого назвали Герберт. Безтурботне дитинство було обірвано війною, яка змусила перервати навчання в школі. Але були також і свої позитивні моменти. Саме коли на території Німеччини перебували американці, відкрився талант Герберта до іноземних мов. Він заговорив вільно англійською, а на протязі життя опанував ще 5 мов. Під час вимушеної паузи в навчанні хлопець почав допомагати батьку продавати насіння. Перша самостійна спроба продаж закінчилась трагікомічно. Герберту треба було зайти на подвір’я селянина, щоб запропонувати йому товар. Але він настільки був схвильований, що засоромився переступити поріг. А дома хлопець розповів, що здоровенний собака так налякав його, що він так і не зважився продавати. Але треба було виживати і родина була змушена торгувати не лише насінням, а й олією з насіння капусти, що виробляли самі, а також завжди популярним самогоном. Хлопець торгував разом з батьком.

Після війни з’явилася можливість закінчити навчання і, безумовно, Герберт скористався нагодою і через два роки успішно склав випускні іспити, що дало змогу вступати до університету. Але перед тим, як вступити на спеціальність «Садівництво і рослинознавство», він проходить дворічне так зване практичне навчання за цим фахом: зацікавлюється і займається селекцією рослин і продає їх насіння. Далі довгоочікуване навчання в університеті, після якого повертається до родинного бізнесу. Герберт працює разом з батьком, але, на відміну від батька, тонко відчуває ситуацію на насіннєвому ринку, що складається тоді в Німеччині. Закінчується перше післявоєнне десятиріччя, і люди, які раніше думали лише про хліб насущний, прагнуть забути жахи війни і прикрасити своє життя квітами і рослинами. Але батько вважає, що найголовніше – забезпечити селян насінням капусти. Родинна дискусія закінчується сваркою, і Герберт самостійно в 23 роки починає свій власний бізнес з продажу насіння та цибулин бегоній, тюльпанів та інших квітів. Він сам організовує імпорт насіннєвого матеріалу з Голландії, щоб здешевити собівартість. Бізнес квітне, але амбітний 26-річний хлопець прагне більшого. Він читає багато літератури і знаходить інформацію про хризантеми, які можна вирощувати на протязі всього року. Ідея захоплює його цілком і він організовує закупівлю черенків хризантем в Америці та через Англію імпортує їх до Німеччини, де вони набувають шаленого попиту. Але «купи-продай» бізнес не здається більше таким цікавим і Герберт починає власне виробництво, а саме вирощування черенків хризантем в Німеччині. Також він відчуває потребу розширяти свій бізнес географічно. Молодий бізнесмен їде до Сардинії (Італія), де організовує ще одну фірму з вирощування черенків хризантем. Добре організований бізнес дає можливість побудувати свій власний будинок, і це у віці 29 років.

Але вже через рік Герберт відчуває, що хризантеми втрачають свою популярність і треба встигати за попитом на ринку. Він має 1,5 га власної землі, де розпочинає вирощування і прищеплення троянд. Квіти розкуповуються вдало, але щоб їх продати треба прокидатися о 3-й щоранку, щоб дістатися ринку вчасно і задовольнити всіх покупців.

В 38 років Герберт знову стикається з проблемою вибору. Громада потребує його землю для побудови спорткомплексу і купує її. Втративши свій бізнес, Герберт іде працювати агрохіміком-консультантом в компанію «UCB», де він постійно купував засоби захисту для своїх рослин і був відомий як успішний садівник. Десять років віддано працює в компанії, яка реорганізовується в «Rompolan», що пізніше перетворюється на «Agrevo»-«Aventis»-«Bayer». Чи не чудова нагода одночасно з реорганізацією реалізувати і свої амбіції і почати кар’єрний ріст? Але нове керівництво вважає, що у віці 48 років запізно будувати кар’єру, та й до того ж не вистачає ступеня доктора. Якщо пан Штефес застарий для «Rompolan», навіщо марнувати там роки? Так започатковується власна фірма «Штефес». На той час Європейський Союз вже існував, але з кордонами, що дало ідею і можливість пану Штефесу заробляти на так званому «паралельному імпорті». Ціна продукту в одній країні могла бути вдвічі менша за ціну в сусідній державі. Це була чудова нагода для старту свого бізнесу.

Коли пану Штефесу було 48, з нього сміялися: починати в такому віці з нуля – отримати нульовий результат. Коли йому було 52 роки, з ним вже судилися, як з впливовим конкурентом. «Паралельний імпорт» завжди був і залишиться червоною ганчіркою для бика в обличчі великої індустрії, що прагне утримати монополію на ринку. Тож важкі судові процеси стимулювали професійний зріст пана Штефеса, який самотужки відстоював себе в питаннях хімії, синтезу і формулювання, а також надали безцінні знання з юриспруденції. В результаті він опанував тонкощі бізнесу на ринку пестицидів від А до Я, які й сьогодні стають в пригоді. За словами пана Штефеса: найкраща освіта – боротьба з великою індустрією, а його життєвим лозунгом стало «Вчись під час роботи і боротьби!».

Поступово компанія «Штефес» отримувала реєстрації в різних країнах, але велика індустрія не здавалася. Формулюючі заводи були для виробництва препаратів «Штефес» заблоковані. Тоді не залишалося нічого, як побудувати власний формулюючий завод в Ліхтенштейні, щоб вже популярне тоді ім’я Штефес стало більш незалежним від великих конкурентів.

Вистоявши у всіх бізнесових негараздах, фірма «Штефес» була добре відомим трендом і працювала стабільно і прибутково в Європі. Пану Герберту виповнилося 65 років і він вирішив відійти від справ і подарувати свій бізнес сину, а самому залишитися на правах «весільного генерала». Але не встиг він насолодитися перевагами життя «генерала у відставці», як формулюючий завод і сама фірма без його згоди були продані його сином фірмі «Agrevo», наступнику «Rompolan», яка в свій час відмовила йому в кар’єрі, і ім’я Штефес мало зникнути.

Змиритися з таким рішенням власного сина пан Штефес не міг і, відчуваючи в собі достатньо сил для нового вибору, вирішив почати бізнес в Україні. Чому саме тут? Україна була і є однією з найбільших в світі країн по виробництву цукрового буряку, а специфікація Європейської продукції марки Штефес були саме пестициди для вирощування цукрового буряку. Тож організувавши виробництво засобів захисту рослин в Європі, вже в 1995 році пан Штефес почав продаж своєї продукції в Україні, заснувавши виробничу компанію «ДДЕ-Україна» по вирощуванню цукрового буряку і торгову компанію «Київштеф». Але єдиний на той час можливий розрахунок був бартер: пестициди в обмін на мелясу, цукор чи буряки. Він заключив контракти з 52 колгоспами і всі вони виконали свої зобов’язання в перші два роки. Але з 1998 року в зв’язку з різними причинами (приватизація, оподаткування, дефолт) вони не змогли сплатити за продукцію і компанії було закрито.

Пан Штефес переїхав до Білої Церкви, де започаткував дві нові фірми ТОВ «Штефес» і ПП «Марго», з якими отримав і отримує подальші реєстрації своїх продуктів, що вже давно вийшли за межі лише бурякового ринку, і охопив продажами центральну і західну Україну. Кращі буряководи України, серед яких ТОВ «Агропродінвест», ТОВ «Світанок», Західна компанія Дакор, ТОВ «Міжнародна насіннєва компанія» та багато інших використовують технології пана Штефеса на своїх полях.

Такий справжній успіх є можливим лише завдяки вражаючій працелюбності, креативності, глобальності мислення, поглинаючій енергетиці нашого ювіляра пана Герберта Штефеса.

 

Новость
Футбольний клуб “Колос” вихід до української Прем’єр-ліги
10.06.2019
Новость
International Field Days Ukraine 2019
30.05.2019
Новость
Відкриття STEFES conference hall в Європейській Бізнес Асоціації
21.03.2019